Держпраця,скасування постанови Держпраці, оскарження штрафу,цивільно-правовий договір

 

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

 

     02 липня 2018 року м. Полтава Справа №816/1291/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Пилипенко А.В.

та представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" (надалі - ВСК "Злагода", позивач) звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.04.2018 №ПЛ7776/162/АН, якою на позивача у відповідності до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 2345490,00 грн.

Позов обґрунтований такими підставами:

спірним рішенням порушено права позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне нарахування контролюючим органом штрафних санкцій у зв'язку з допущенням працівників до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правових угод про виконання робіт;

в управління Держпраці у Полтавській області відсутня компетенція щодо тлумачення цивільно-правових договорів, а відтак, висновки контролюючого органу про наявність у відповідних правочинів ознак трудового договору виходять за межі повноважень відповідача;

доводи відповідача про допуск ВСК "Злагода" працівників до роботи без укладення трудового договору є безпідставними з огляду на наявність у позивача права на укладення цивільно-правових договорів про виконання робіт та презумпцію правомірності правочину, що гарантована статтею 204 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /т. 1, а.с. 233-239/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з таких підстав:

спірне рішення відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги ВСК "Злагода" є безпідставними.

досліджені в ході невиїзного інспектування ВСК "Злагода" документи у своїй сукупності свідчать про допуск позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України;

посилання позивача на укладення цивільно-правових угод не звільняє роботодавця від відповідальності за допуск до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин, оскільки вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманим працівником та підприємством;

наймані працівники за цивільно-правовими угодами виконували трудові функції за конкретними посадами, а не індивідуально визначену роботу, у зв'язку з чим відповідні відносини є трудовими, а їх сторони прирівняні до працівника та роботодавця.

     У підготовчому засіданні 13.06.2018 представником позивача надано відповідь на відзив /т. 1, а.с. 241-244/, у якій зазначено, що наявність у штатному розписі ВСК "Злагода" посади тракториста не позбавляє підприємство права на залучення виконавців за договорами цивільно-правового характеру. Так само, наявність на підприємстві посадової інструкції тракториста, проведення вступного інструктажу з охорони праці не свідчить про наявність між сторонами саме трудових відносин. У дорожніх листа конкретизовано завдання виконавця, а зазначення у видаткових касових ордерах про виплату ОСОБА_3 заробітної плати замість винагороди за договором про виконання робіт є бухгалтерською помилкою.

     26.06.2018 судом одержано заперечення на відповідь /т. 2, а.с. 1-3/, у якому представник відповідача послідовно стверджувала про наявність в укладених позивачем договорах на виконання робіт ознак трудового договору.

   Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.05.2018 відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 вжиті заходи забезпечення позову /т. 1, а.с. 84-86/. Зупинено дію постанови управління Держпраці у Полтавській області від 13.04.2018 №ПЛ776/162/АН/П//ПТ/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №816/1291/18. Зупинено стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Полтавській області від 13.04.2018 №ПЛ776/162/АН/П//ПТ/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №816/1291/18.

Протокольною ухвалою суду (без виходу до нарадчої кімнати) від 13.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 02.07.2018 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

27.02.2018 у ВСК "Злагода" стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з гр. ОСОБА_4, у зв'язку з чим управлінням Держпраці у Полтавській області утворено комісію зі спеціального розслідування даного випадку та за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) отримано повідомлення про можливі ознаки порушення законодавства про працю.

23.03.2018 відповідачем видано наказ №37П "Про проведення заходів державного контролю", пунктом 2 якого, окрім іншого, передбачено проведення посадовими особами Управління невиїзного інспектування ВСК "Злагода" щодо відповідності вимогам законодавства про працю /т. 1, а.с. а.с. 112/.

26.03.2018 інспектору Маковій А.С. видано направлення №386 щодо проведення невиїзного інспектування на предмет додержання вимог законодавства про працю, примірник якого вручено головному бухгалтеру ВСК "Злагода" /т. 1, а.с. 113/.

03.04.2018 інспектором праці ОСОБА_5 складено акт №ПЛ776/162/АН невиїзного інспектування ВСК "Злагода", у розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" якого вказано на порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правових угод /т. 1, а.с. 114-122/.

         Зокрема, у ході інспектування встановлено, що ВСК "Злагода" упродовж липня 2017 року - лютого 2018 року укладались договори про виконання робіт (цивільно-правові). На прикладі договору з ОСОБА_4 інспектор зауважив, що пунктами 1.1. відповідних договорів визначено посаду виконавця "тракторист" та структурний підрозділ - "тракторна бригада №2" /т. 1, а.с. 127-132/. Штатними розписами підприємства на 2017-2018 роки передбачено структурні підрозділи "Тракторні бригади" з кількістю працюючих 32 трактористи /т. 1, а.с. 134-137/, затверджено посадову інструкцію тракториста /т. 1, а.с. 138-139/. За змістом журналів реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ОСОБА_3 проведено вступний та повторний інструктажі з питань охорони праці /т. 1, а.с. 140-141/. Пунктами 2.1. договору обумовлено сплату конкретної суми за виконану роботу, однак конкретний обсяг робіт даним договором не визначений. Дорожніми листами тракториста ОСОБА_3 підтверджено, що його завдання у лютому 2018 року полягало у роздаванні кормів по 8 годин у день /т. 1, а.с. 143-149/. Сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, оплату проведено у повному обсязі за фактично виконані роботи тракториста тракторної бригади /т. 1, а.с. 127-133, 150, 151/.

       У ході інспектування також встановлено, що ВСК "Злагода" упродовж січня-березня 2018 року уклав договори про виконання робіт з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 /т. 1, а.с. 152-196/.

       На переконання інспектора праці ОСОБА_5, за трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посад відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який можливо виміряти у конкретній фізичній величині, а не у процесі роботи.

        З цих підстав відповідач дійшов висновку, що згадані вище договори про виконання   робіт мають ознаки трудового договору.

    03.04.2018 інспектором праці ОСОБА_5 складено припис №ПЛ/776/162/АН/П про усунення виявлених порушень у строк до 06.04.2018 /т. 1, а.с. 123-126/.

       03.04.2018 рішенням управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ/776/162/АН/П/ПТ/ТД розгляд справи про накладення штрафу на ВСК "Злагода" за порушення вимог законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України призначено на 13.04.2018 /т. 1, а.с. 206-207/. Того ж дня уповноважену особу позивача повідомлено про розгляд справи /т. 1, а.с. 208/.

      13.04.2018 відповідач прийняв постанову №ПЛ776/162/АН/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ВСК "Злагода" штрафу у відповідності до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 2345490,00 грн /т. 1, а.с. 209-210/.

      Не погодившись з даним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач оскаржив його до суду.

       Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

      Надаючи правову оцінку спірному рішенню та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

        Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

           Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

          Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення).

          Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

         За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

        Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

      Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Так, у даному випадку управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 2 названого Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 15 Порядку визначено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об'єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4 - 7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування.

У відповідності до підпункту 5 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Як повідомила в судовому засіданні представник відповідача, державним інспектором праці ОСОБА_5 було проведено невиїзне інспектування ВСК "Злагода" з питань додержання вимог законодавства про працю в частині трудового договору, робочого часу та часу відпочинку, оплати праці. Підставою для проведення невиїзного інспектування, за твердженням представника відповідача, слугувала інформація посадових осіб управління Держпраці у Полтавській області про можливі ознаки порушення позивачем законодавства про працю, отримана за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), здійсненого у зв'язку із загибеллю на підприємстві 27.02.2018 гр. ОСОБА_3

Разом з цим, суд зауважує, що наказ управління Держпраці у Полтавській області від 23.03.2018 №37П посилання на відповідну інформацію не містить /т. 1, а.с. 112/. До того ж, відповідачем в силу вимог частини другої статті 77, частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів погодження з позивачем невиїзного інспектування, як те передбачено пунктом 15 Порядку.

Щодо суті порушення представник відповідача стверджувала про допуск ВСК "Злагода" працівників до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Оцінюючи наведені твердження відповідача, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між юридичною особою і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

За приписами частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

До матеріалів справи залучено копії договорів про виконання робіт, укладених між ВСК "Злагода" та ОСОБА_4, за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботу тракториста в тракторній бригаді №2. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу /т. 1, а.с. 127-132/.

Окрім того, подібні за змістом договори позивач упродовж спірного періоду укладав і з іншими особами /т. 1, а.с. 152-196/.

При цьому суд враховує пояснення зазначених вище фізичних осіб про те, що останні не мали мети постійного працевлаштування на підприємстві, а укладення договорів про виконання робіт відбувалось за їх ініціативи, відповідало їх вільному волевиявленню, претензій до ВСК "Злагода" щодо виконання умов договору дані особи не мають /т. 1, а.с. 217-232/.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що ВСК "Злагода" має сформований штат найманих працівників, натомість залучення окремих виконавців за цивільно-правовими угодами зумовлене сезонним характером виконуваної ними роботи, а також небажанням даних осіб працювати повний робочий день з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку підприємства.

Між договірними сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт /т. 1, а.с. 127-133, 152-196/.

Суд враховує, що в силу положень частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 Цивільного кодексу України проголошує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведена норма презюмує принцип правомірності правочину, який означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, надані сторонами цивільно-правові угоди недійсними судом не визнавались, відповідачем в ході судового розгляду не доведено, що відповідні правочини є нікчемними в силу закону.

Відповідач не заперечує, що договірними сторонами виконано всі взяті на себе зобов'язання за договорами.

Окрім того, відповідач не заперечує, що упродовж спірного періоду у ВСК "Злагода" працювали за трудовим договором понад 200 осіб.

Наявність у штатному розписі підприємства посади тракториста та розроблення на підприємстві посадової інструкції тракториста, на переконання суду, не є безумовним свідченням намагання позивача приховати наявність трудових відносин шляхом укладення цивільно-правової угоди /т. 1, а.с. 134-137, 138-139/. При цьому суд виходить з наявності у позивача права на залучення сторонніх виконавців за цивільно-правовими угодами та враховує закріплений у статті 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину.

Проведення інструктажів з охорони праці зумовлене виконанням позивачем приписів Закону України "Про охорону праці" /т. 1, а.с. 140, 141/.

Дорожні листи тракториста використовуються підприємством для внутрішнього обліку та контролю за виконанням робіт, зокрема, щодо їх обсягу /т. 1, а.с. 143-149/.

Стосовно зазначення у видаткових касових ордерах про виплату ОСОБА_3 "зарплати" представник позивача пояснила, що наведене є опискою /т. 1, а.с. 150-151/.

Суд також враховує, що у відповідності до пункту 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Виходячи зі змісту даної норми можливо стверджувати про те, що нею передбачено відповідальність роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудових відносин шляхом укладення трудового договору чи контракту.

Натомість, у даному спорі між позивачем та фізичними особами відсутні трудові відносини, оскільки залучення таких осіб до виконання робіт у ВСК "Злагода" відбувалось за цивільно-правовими угодами, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому суд звертає увагу на те, що укладення договорів цивільно-правового характеру у спірних відносинах відбувалось за ініціативи виконавців, не суперечило їх волевиявленню та інтересам.

З урахуванням наведеного вище, суд констатує, що висновок відповідача про порушення ВСК "Злагода" вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.

А відтак, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим його належить визнати протиправним і скасувати, а позов ВСК "Злагода" - задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

      Адміністративний позов Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

      Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Полтавській  області від 13.04.2018 №ПЛ776/162/АН/П//ПТ/ТД-ФС.

     Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136; вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (код ЄДРПОУ 03769706; вул. Центральна, 6, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712) судові витрати у розмірі 35182,35 грн (тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні тридцять п'ять копійок).

        Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

         Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року.

СуддяО.О. Кукоба