Забезпечення права на справедливий і публічний судовий розгляд - гарантія демократичних основ держави

Концепція правової держави має довгу і повчальну історію. Ще в давні часи почався пошук справедливості, принципів, форм і конструкцій взаємозв'язку, взаємодії та взаємодоповнення влади і права. Погляди на державу і право, на їх місце і роль у суспільстві поступово викристалізували ідею розумності й справедливості такої форми політичної влади, за якої життя людей регулюється правом, яке за підтримки державної влади стає самостійною владною силою. Держава, державні структури та посадові особи за допомогою права упорядковуються процедурно.

Ідеї панування права в суспільстві, поєднання держави, її органів і посадових осіб правом, виникли за античних часів, розвивались і доповнювались вченнями про демократію, республіканську форму правління, конституціоналізм, права і свободи людини, народний суверенітет, панування права і закону та рівноправність усіх перед ними, поділ влади і незалежність суду. В результаті об'єднання цих ідей у певну конструкцію було сформульовано теорію правової держави.

Основні принципи правової держави були сформульовані за часів античності. Уособленням цих ідей була богиня правосуддя Феміда з пов'язкою на очах, з мечем і терезами правосуддя в руках. Солон своїми реформами в VI ст. до н. е. намагався об'єднати силу і право, проголосивши: "Всіх я звільнив. А цього досягнув владою закону, силу з правом об'єднавши". Як підкреслював потім Арістотель, з часів Солона в Афінах почалася демократія. Принцип верховенства права сформулював Геракліт у безсмертному афоризмі: "Народ повинен битися за закон, як за свої стіни".

Соціальна роль судової влади полягає у вирішенні юридично значущих справ, які мають правові наслідки. Право є об'єктивним критерієм правомірності дій судової влади, оскільки воно зосереджує систему цінностей, підвладних сфері реалізації судової влади. Застосовуючи право, вирішуючи конфлікт на підставі норми права, судова влада об'єктивно реалізує громадську думка підвладних. Саме тому рішення суду повинні мати соціальну підоснову в праві. Приймаючи рішення, судді обов'язково аргументують його, посилаючись на правову норму.

Європейські стандарти (принципи) реалізації права людини на справедливий суд включають в себе: «Право на судовий розгляд», «Встановлений законом незалежний і неупереджений суд», «Справедливість судового процесу», «Судовий процес в межах розумного строку», «Повідомлення про обвинувачення», «Право на надання необхідної інформації», «Надання достатнього часу на підготовку захисту», «Право захищати себе особисто або за допомогою адвоката», «Право на допит свідків», «Право на безкоштовну допомогу перекладача».

Європейська конвенція конструює право на справедливий судовий розгляд, який включає три цілком самостійних блока прав, що без виключення визнаються за всіми людьми та особами, які опинилися в особливо скрутному становищі: на судовий розгляд, що відповідає певному набору базисних процесуальних вимог; презумпцію невинності; і належать всім тим, хто звинувачується у кримінальному злочині».

Для підтримки демократичних принципів і засад існування правової держави безумовною вимогою є дотримання права на справедливий судовий розгляд.

Буглак Валентина Вікторівна